Вона не казала нічого,
Тільки «люби» застигло на вустах,
І мрії її, думала, не здивують нікого,
Бо були зазвичай у очах.
Боялась сказати правду,
Щоб він не ловив за руку.
Він і сам приходив чи дзвонив,
Часом і обійняв.
Він був надто близько,
Щоб зрозуміти її сни,
І надто далеко,
Щоб заспокоїти.
Тому лишався тільки дим...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301552
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.12.2011
автор: Empty Heart