Далеко і довго в чужому житті

Далеко  нам  жити...
в  чужому  житті  на  високім  поверсі,
де  золото  плавлене  ллється  у  дощ,
ці  опади  нам  у  долоні  летять.
Я  твій  птах.
Без  одного  крила  з  літаками  додолу  піду,
без  пір'їн  у  хвості  на  ліси,
на  моря  вітром  падаю
і  розбиваюся,  наче  об  скелі.
Й  неблизько  лунає  малий  агрегатний  світ,
нам  далеко  і  довго  ще  жити  у  ньому,
аж  доки  народимось,  друже,  востаннє,
десь  там  потребують  енергії  наші  тіла,
урану,  легені  мої  нагріваються,
й  там  ми  не  знаємо  хто  з  нас  існує,  хто  -  ні...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301653
Рубрика: Верлібр
дата надходження 22.12.2011
автор: Фелем Ящірка