Що це....
Ми завченно
дивимось
крізь шлунок
на світ
не вмієм
по іншому
бо нас не
навчили
їх відкривати ...
Минаючи тупість
трупних "аксіом"
гординню
в індинтичності
свого забуття
іллюзій релігій
бубніння самотнє
не чути
у тиші
шумливих дерев ...
Та як переступиш
крізь
самообман
нікчемних пропорцій
Чиїсь то є
правила
Століття тому
не смієм звертати
в "освіті" від них
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301775
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 23.12.2011
автор: Daos