Із далеких світів виглядаю тебе, виглядаю,
Твої риси у кожнім прихожім шукаю,
Не діждуся ніяк, все чекаю тебе, все чекаю.
І чеканням життя, ти повір, віддавна називаю.
День збігає, за ним рік за роком втікає,
Мої коси, в копиці, як трави осінні складає.
Поселилась жура, засмутила заплакані очі
На чолі ораниці – я вірити правді не хочу.
Ти не йдеш, не прийдеш, нагадала
Мені осінь слова золоті – як то мало
Аби серце жіноче зігріти потрібно
Зачекалася я, зачекаю ще трохи. Не спізнюй!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301883
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.12.2011
автор: Оксана Семотюк