Я хочу до безумства закохатись,
Про все забути й більше не згадать,
Щоб до землі ногами не торкатись,
А серед хмар свобідною літать.
У пристрасті бажаю без упину
Всі заборони рвати, як папір,
Та, не вагаючись ані хвилини,
Безтямно кинутись в любовний вир,
Віддати своє тіло в дужі руки,
Нехай душа вмирає, затиха,
Нехай у пеклі терпить вічні муки…
Мені байдуже: хто є без гріха!
Жадаю ще непізнаного болю,
Яскравих вражень у пітьмі нічній.
Слова закуті вирвуться на волю,
Сховавши сором в лаві вогняній!
Я хочу до безумства закохатись, -
Не знаю, чи моя у цім вина, -
П'янкими поцілунками впиватись,
Життям насолодившися сповна!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301898
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.12.2011
автор: Анастасія Лінчук