Зведу я храм зі світла у душі,
Пречистий храм, де слово йде до Бога.
Лише б зухвалий світ мені лишив
Святу любов до сущого усього.
Знайду свій шлях до вікових джерел,
Де світло й тінь сплелися в дивнім танку.
Покличе в небо степовий орел,
Про віщий сон спитаю ніч-циганку.
Складу молитву щиру і просту
Про хліб насущний, щоб і прісно, й нині.
Любов нестиму й нею проросту
Під щедрим сонцем у своїй країні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301943
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.12.2011
автор: Копачівна