Під вікно насипала зима,
Мені снігу, мов ромашок білих.
А тебе нема усе й нема,
Слів не чути більше твоїх щирих.
Притулилась нишком до вікна,
Намагаюся тебе згадати.
Пташка у вікні, мов дивина,
Проситься зігрітися до хати.
Я біжу, біжу на зустріч їй,
Відкриваю двері і чекаю...
Сніг мені мете навперебій,
Тиша навкруги, її немає.
Може, пташка, то твоя душа?
Прилетіла, щоб мене побачить.
Я її коханий не знайшла,
Та вона мені багато значить...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301997
Рубрика: Присвячення
дата надходження 24.12.2011
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)