Шумлять ліси і грім пала у небі,
Дощем косим слова на перекір.
Листок і ручка, залежались в *жебі*,
Біжи ж поете вітру навздогін.
Хай ворон чорний кряче, невгамовно
Твій подих рівний й серце пружно б'є.
Ти є творець, ти твориш неповторно
Нехай у бій цей клич тебе веде.
Склади мечі, перо ж візми у руку,
Думки знайди, що в часі загубив
В просторах ночі, знов, мов запоруку.
Згадай її, ось ту, що так колись любив.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302054
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.12.2011
автор: Вічне Полум*я