О, слово нерушиме! О, морале!
Якими б ми без тебе стали?
Тебе підносить люд, немов митець вірші.
О, пісне істини! Заграй в моїй душі!
О, коне мрій моїх! Поширся світом вмить,
Навчи усіх, як за сумлінням жить,
Бо в час оманливий фальшивих благ
Людина може загубити вірний шлях.
Постукай, цінносте, у кожну душу,
Старі обмеження я зникнуть змушу,
Серця наповнюй до країв, і, може,
Твоя підказка людям допоможе.
Мораль - вогонь життя, що запалить непросто,
Та як ти це зробив - досяг нового зросту.
Живи за совістю та відкривай нове,
Бо той, хто не горить, той зовсім не живе.
Тож відкривай, народе, серце в світ,
Прислухайся, що скаже Заповіт.
Коли в тобі мораль - то поки ти не вмер ще,
Мабуть, це все - лише по-перше...
8 грудня 2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302094
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.12.2011
автор: Cactus Flower