Ми лежимо на просторому дивані
Без сигарет, мартіні, лимонаду,
Без незрозумілих слів, моїх вулканічних емоцій,
І твого очікуваного кохання…
Ти належиш іншій, я ж нікому,
Мов загублені бермудські кораблі,
Ми не можемо причалити до єдиного порту.
Адже нічого не змінити…
У глибинах моєї зрозумілої любові
І твоїх прихованих почуттів,
Останній поцілунок, ти одягаєш обручку,
Відлітаєш у даль, до своєї «єдиної»,
Я ж залишаюсь…
На просторому дивні,
Зі склянкою лимонаду
І пропаленим серцем
Від твоїх сигарет…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302183
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.12.2011
автор: dovira