Перший сніг упав на жовте листя,
Він як перший провісник зими,
І калина в зорянім намисті,
Нахилилась низько до води.
Скоро вдарять ранкові морози
І покриє воду тонкий лід,
Снігом запорошить верболози
І з тобою наш вчорашній слід.
Знову сніг на дворі опадає,
І немовби справжня вже зима,
А мені в душі не вистачає,
Так твого кохання і тепла.
Скоро вдарять ранкові морози
І на річці буде перший лід,
Снігом запорошить верболози,
Замете з тобою він наш слід.
Знаю я не прийде скоро літо,
І не скоро вернеться весна,
Я теплом твоїм не був зігрітий,
Ти моїм теплом теж не була.
Вже на дворі сонечко сідає,
Скоро встане вечірня зоря,
Білим снігом осінь замітає,
Ті місця, де був щасливий я!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302188
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.12.2011
автор: ІВАН КУШНІР