З мережива вселенського тепла
плели колиску мерехтливі зорі,
а місяць Бога-сина пеленав
під лагідні Марії колискові.
Спи моє дитятко, набирайся сили,
бо тебе чекають мученицькі дні.
Ти родився Богом, Ісусику милий,
у глухій печері в яслах на рядні.
І пастухи, і волхви, і царі
вклонялися народженню Месії,
а Йосип, нахилившись у дворі,
ридав під колисковий спів Марії.
Ти родився Богом, але люди, сину,
в теє не повірять доки не уб’ють,
доки не побачать смерть твою жахливу,
бо живим, Ісусе, честь не віддають.
Чому ми, люди, щоб сягнув небес,
щоб став він Богом – змусили померти,
й понині величаємо той хрест,
що був знаряддям і тортур, і смерті?
Твій Отець Всевишній наперед страждає,
неминучим жестом мучиться Пилат.
Ти тільки родився, а вже хрест збиває,
і у кузні цвяхи заготовив кат.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302234
Рубрика: Вірші до Свят
дата надходження 25.12.2011
автор: Віктор Ох