Ти знов стараєшся вдихнути,
У свої груди трохи щастя,
Так хочеш вилізти із болю,
Як риба вирватись із снастя.
Та біль людину не руйнує,
Він заставляє все цінити,
Якщо ціну ти зрозумієш,
То значить добре будеш жити.
Не кожне серце таке ніжне,
Не кожна ніжність є прекрасна,
Ти хоч любив, тобою грались,
Така вже молодь є сучасна.
Терпіти вже ніхто не хоче,
Любити щоро всі забули,
Та гроші добре всі рахують,
За ними рвуться як акули.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302290
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.12.2011
автор: Чорний Кіт