В цей день Богинею ішла я по землі!
В очікуванні дива світ причаївшись мовчав,
Це трапилось уперше у житті –
Мені мужчина руки цілував!
Той поцілунок серце брав в полон
І зорі з неба сипались в долоні,
Перед галантністю, що жінку перетворює в Богиню
Я голову схиляю у поклоні.
В той день Богинею ішла по землі!
Благословляла зустрічі й прощання!
Мов німфа легкокрила я витала в небесах.
Це було вперше. Мабуть і востаннє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302294
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.12.2011
автор: Ольга Струтинська