то щось таке...
якесь таке...
непевне...
мов соромно, й водночас так жадано,
мов не по-людськи, але як шалено,
як правда, що живе неоправданно...
фонтанить
болем
серце - знести важко!
І як воно так вийшло - не згадаю...
не раз себе картала за "промашку"
дорогою до спаленого раю...
дихнуло полум'ям -
волосся вкрило снігом...
закрився розум і шаленство стихло...
я все біжу, хоча стою на місці.
А гідність з перепою десь задрихла...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302308
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 25.12.2011
автор: Роза ветров