Шеф (Анджей Валігорскі, переклад з польської)

Як  шеф  пошле  тебе  за  пивом,
Подумай:  -  Чом  же  бути  проти?
І  до  крамниці  мчися  живо,
Не  легко  нині  без  роботи.

Шеф  наче  тато,  справедливо
Хвалити  може  і  карати,
А  як  назве  тебе  "дурило"
Стушуйся:  що  з  такого  взяти?

І  стань    дурилом,  хай  вже  буде,  
Хоч  маєш  цілих  три  дипломи,
Бо  правий  шеф  завжди  і  всюди,
Тому  шеф  він,  хто  ж  ти  -  відомо.

Але  й  для  тебе,  друже  милий,
Є  шлях  зарадити  з  бідою:
Бо  шеф  твій,  хоч  і  особливий,
Теж  має  шефа  над  собою.

Тіка  душа  і  в  нього  в  п'яти,
Як  шеф  пита  його  сердечно:
-  Ви  мабуть  трохи  дурнуватий?
А  той  бурмоче:  -  Безперечно!

І  знайте,  юні  задираки,  
І  биті  слухають  хай  ліпше,  
На  все  погоджуйтесь  відтак  ви,
Або  на  майже  все,  скоріше,

Бо  як  твій  шеф    казати  стане,
У  шалу  гніву,  чи  в  екстазі:
-  Ану  цілуй  мене,    мосьпане!
...то  не  роби  це  в  жоднім  разі!

Покинь  ідею  ту  негожу    -  
Тягнись  до  нього  для  годиться,
Замри  і  мов:  -  Хіба  ж  я  можу?
Хоча  мені  давно  це  сниться!

І  буде  крок  той  недаремний,
Бо  шеф  подивиться  ласкаво,
І  скаже:    -  Дурень,  та  душевний.
Це  знак,  що  підеш  вгору!  Браво!!!

ОРИГІНАЛ  ТВОРУ

SZEF

Kiedy  szef  pośle  cię  po  piwo  
To  pomyśl  sobie:  -  Niech  ja  stracę!  
I  kopnij  się  do  kiosku  żywo  
Bo  nie  tak  łatwo  dziś  o  pracę!  

Szef,  to  tak  prawie  jak  twój  tato  -  
Raz  skarci,  raz  pieszczotą  muśnie,  
Gdy  szef  oznajmi  ci  żeś  matoł  -  
Przyozdób  twarz  w  barani  uśmiech  

I  bądź  matołem  w  danej  chwili  
Choćbyś  miał  cztery  fakultety,  
Bo  szef  przenigdy  się  nie  myli,  
Dlatego  on  jest  szefem,  nie  ty.  

Lecz  i  dla  ciebie,  choć-żeś  mały,
Jest  także  satysfakcji  strefa:  
Oto  twój  szef,  choć  tak  wspaniały,  
Nad  sobą  ma  większego  szefa,  

I  też  mu  dusza  idzie  w  pięty  
Gdy  szef  się  pyta  go  jowialnie:  
-  Czy  pan  jest  niedorozwinięty?  
On  wówczas  bąka:  -  Naturalnie...!  

Pomnijcie  wojownicy  młodzi  
Oraz  wy,  starsi  wyjadacze:  
Należy  się  na  wszystko  godzić!  
...  albo  na  prawie  wszystko  raczej,  

Bo  gdy  z  ust  szefa  padnie  zdanie  
Rzucone  w  gniewie  lub  ferworze:  
-  A  całuj  żeż  mnie  drogi  panie!  
...  to  ty  niecałuj  go  broń  Boże!  

Niech  ci  do  głowy  to  nie  strzeli  -  
Zrób  krok,  lecz  cofnij  się  z  powrotem  
I  jęknij:  -  Gdzieżbym  się  ośmielił,  
Chociaż  po  nocach  marzę  o  tym!  

Taka  pokora  szefa  wzrusza  -  
Lico  rozchmurzy  wnet  ponure  
I  szepnie:  -  Durny,  ale  dusza!  
Brawo!  To  znak  że  pójdziesz  w  górę!!!!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302369
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 26.12.2011
автор: longavojo