Осанна вам, берегині
Українки мої! Берегині святі!
Скільки сил, прославлятиму відданість вашу.
На поминках любові в отій чужині
П́єм розлуки неспитую чашу.
На поминках любові, на руїнах сім’ї,
На руїнах сім’ї – попелищі
Тавруємо зраду, шукаєм вини,
А чиєї? Урагану, що лютує і свище?
Отого урагану, що морозить серця
І притрушує інеєм коси?
Отого урагану, що тут наші життя
Поклав у прив’ялі покоси?
Молитвами своїми сповили ви світ,
У зруйнованім храмі свічу засвітили
І п’янке, стигле літо свого життя
Заради дітей на вівтар самоти положили.
Вам «Осанна» співатиму я у віках,
І хай спів мій до неба полине і вище.
Українки мої! Берегині святі!
Що зуміли ви вижити на попелищі.
Болонья, січень, 2007
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302412
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.12.2011
автор: Ольга Струтинська