О, як ти вправно й солодко лукавиш,
Прицукрюєш гірку отруту слОва!..
Розсипалася пальцями між клавіш
Моя розпука гірко-полинова...
Між нот терпких німіють теплі руки,
Неначе крила в доторках вітрів...
Летять-летять, розпилюються звуки,
Холодні зорі блимають з-під брів.
Не говори мені про вічне всує,
Слова, як постріл-вже без вороття.
А може, й справді, музика лікує,
Дарує мить п'янкого забуття...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302422
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.12.2011
автор: Наталя Данилюк