Мама – одиначка

Привітав  і  її,  і  малятко
Запах  квітів  ЧУЖОГО  букета.
І  записку  з  словами  подяки
Хтось  їй  не  надсилає  уперто.

І  цей  «хтось»  зовсім  не  поспішає
До  вікна  у  прийомнім  покої,  -
Передати,  як  роблять  звичайно,
Мамі  кисло-молочні  напої…

Марно  жінці  надію  плекати  
На  трояндово-ніжні  гостини.
У  дитині  –  їй  сили  черпати,
У  бажанні  народження  сина.

                                                                                                               27.10.1996.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302724
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.12.2011
автор: Лариса Омельченко