Я не одна. Нас дві, нас дві...
Удвох іпостасях, в двох лицях.
Тендітна і закохана одна,
А друга в масці і тверда, мов криця.
Дві протилежності в одній душі,
Мов день і ніч в одному тіл,
Із серця рвуться, просяться слова, –
Вуста під маскою чужі і онімілі.
Терези совісті! Які вони важкі.
Хоч той тягар носитиме не кожна,
Шепоче ніч спокусливо: – Люби"
А день наказує: – Не можна!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302827
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.12.2011
автор: Ольга Струтинська