Інколи просто живеш моментом,
Маленьким проміжком щастя, який не забути,
Хвилиною кипіння крові, що розриває мозок,
І "біль" свого адреналіну нічим у світі не задути.
Ти поринеєш наче в безвість,
Забувши сором, совість і людську пересторогу,
Окрилений єдиним почуттям, закривши очі,
Ти піддаєшся плоті, яка забула про тривогу.
У нас є ціль, це насолода,
Пізнавши раз не хочеш дати волі,
Ти як заручник із брудних глибин,
Такий жаданий ключ вимолюєш у долі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302855
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.12.2011
автор: Чорний Кіт