Що твориться, я сам не знаю,
Немовби стали вільні ми.
Маєм свій прапор, гімн, державу,
Але живем як вороги.
Давно поляки й німці – друзі,
Стали як рідні два брати,
А ми все ділим Україну
По два Дніпровські береги.
Земля така наша багата
Є гори, степ, моря, ліси,
Чому ж ми браття- українці,
В своєму краю наймити ?
Брати і сестри за кордоном
На чужині десь спину гнуть,
А їхні діти в Україні,
Немов ті сироти живуть.
Де ділись гордість, честь і слава
В правнуків славних козаків ?
Про Січ, Холодний Яр забули,
Бандеру, Січових Стрільців.
Чи сповняться слова Тараса,
Про що нераз в віршах писав?
Чи стане наша Україна,
Такою як заповідав?
===========================
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302886
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.12.2011
автор: ІВАН КУШНІР