Зимова ніч. Неначе сріблом
Вкриті всі зимові шляхи.
Мороз одним мазком лиш здібним
Розмальовує замерзлі всі шибки.
Сніжинки всі летять у ритмі вальсу,
Їх музика така чарівна і німа...
Гілки дерев у ритмі сальси
Під вітер витанцьовують сповна.
Біжить крізь гілки час невпинний,
Не ніч - вже ранок наступа.
Він огортає землю всю серпанком срібним,
А потім сам уже зника.
Вже сходить сонце. Перший промінь
Весь світ навколо освітив.
Немов болючий і холодний спомин
про все тепло колись квітучих нив.
Вже день. Такий він світлий і холодний,
Такий мовчазний світлий день.
Навкруги біло все, зітерся спомин,
І чути лиш відлуння літніх радісних пісень.
Вже знову вечір, знову срібний спокій.
Вже знов мороз скрипіння снігу дав.
і світ поринув в тихий спомин,
який за сніг і холод весь продав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302889
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.12.2011
автор: Тетяна Хоронжук