Ти лежиш, без хреста розіп’ята,
І рятуєш сьогодні світ.
Скоро будуть вітально співати
Срібні краплі з березових віт.
А поки що завершує стогоном
Дощ співчутливий – свій політ.
І не страшно, й не грішно, й не соромно, -
Ти сьогодні рятуєш світ.
Посеред катівничого болю
Приголуб свій зболілий живіт:
Твій синочок разом із тобою
Від кінця урятовує світ.
29.09.1996.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302903
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.12.2011
автор: Лариса Омельченко