Твої до болю ніжні губи –
То неминуча моя згуба,
П’янкі, солодкі, неможливі,
Гарячі, трохи полохливі.
Твої міцні надійні руки
Дарують щастя і розлуку,
В обіймах лагідно стискають –
І - не привчивши – відпускають.
Твої ясні глибокі очі –
Хто погляд їх мені наврочив?
Навіщо в них тону щоразу,
Забувши іншого образи?
Твої думки, слова та мрії –
В них сподівання і надія,
В них досвід і душевна сила,
І нерозкриті білі крила…
Ти весь в мені – і так далеко…
Розтану, як крижинка в спеку,
І полечу у синє небо
Ще раз погледіти на Тебе…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302973
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.12.2011
автор: Анжеліка Глазньова