Коли українська інтелігенція є, коли вона заступник суспільства,
коли вона бореться, то чому ми не чуємо про цю боротьбу?...
Микола Міхновський
Дорогі, шановні, любі, щирі,
Я не є великий патріот,
Але пам'ятаймо, друзі милі,
Що за нами пильно зорить
Наш стражденний і згорьований народ.
Ми не є прошарок чи прокладка,
Як тлумачив комуняка-ідіот,
Ми закваска, дріжджі, сила...
Сіль Землі, і з нами наш Народ.
Говорю правдиво і свідомо,
Син вкраїнських щирих трударів,
Біль батьків до вас говорить,
Муки діда, сина,
Плач дітей, жертовність матерів.
Не дивіться, що продажні владоможці
Розпинають Україну, як жиди Христа,
Добре поміркуйте, де є правда,
Де політика-продажна дівка,
Де любов та істина жива.
Хай ще гавкають вчорашні блюдолизи,
Що не здатен самостійно керувати наш народ,
Та ми з вами добре знаєм
Ціну слова: фальш, облуду,
Фарисейство цих заброд.
Ні! Народ наш мудрий, дужий,
Працьовитий, добрий,
Спаведливий і простий,
На таланти є багатим
Нарід український золотий.
То ж хвала йому і честь, і велич.
Ми назавжди з ним...
У ньому наша сила і краса,
А без нього - позолота дешева.
Дорогі, шановні, любі, щирі...
Я до вас волаю пам'яттю батьків,
Станьмо дружно у чоло Народу,
Патріоти - нації оплот,
І крокуймо разом до нових висот!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303082
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 29.12.2011
автор: Зеновій Винничук