Всього лиш лягти головою на схід і ноги поверх, на подушку;
Чокляди твердої на зуб, зі смаку корони спізнілих бажань
В теоріях і теоремах, що їх не довести до путнього краю;
Долонею легко зігріти ще холод отой щемливий у грудях;
Заплющити очі, злетіти у вирій в думках, немов наяву,
Догнати птахів сильнокрилих у теплій приморській скалі;
І бачити небо, простори мрійливі і водні й земні, і гори,
І горе, буде все ж однак, змальоване з нахнюплених губ.
28.12. бл. 10.30.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303117
Рубрика: Білий вірш
дата надходження 29.12.2011
автор: Ярослав Дорожний