Я спраглий. Я порепана земля
Я вкритий тріщин павутиною
Із мене сиплеться пил та пісок
Я хочу напитись вологою тіла твого
Ввібрати її фібрами своєї душі
Поборсатись з тобою й напитись тобою
Перетворитись в грязюку і стати брудом життя
Й закинути геть все що є на землі.
Покінчити з тим що є вартим уваги
Мені лиш потрібна частина любові твоя
Я спраглий приходжу до тебе
Ти одна даруєш мені щастя буття
Без тебе я буду руїна.
Для мене ти є джерело насолод
І сенсом мойого буття
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303131
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.12.2011
автор: MaximeliaN