Відчай!

Мої  думки…
І  що  ж  ви  душу  мені  рвете?
Мов  тії  ворони  з  пітьми
Ви  не  мої…чужі  ви  зовсім  діти!

Знайшли  пристанище  в  мені
Та  нищите  усе  ви  безупинно
Немає  спокою…лиш  ніч…
Ховає  вас  у  чорну  скриню

У  світлі  не  завжди  є  світло!
В  пітьмі  завжди  є  пітьма!
Хвилини  мов  краплі    стікають
 З  холодного…  розбитого    скла

                                             30  грудня  2011

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303275
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.12.2011
автор: Антон Борисенко