Дивно  засинати  в  холодному  ліжку  без  тебе...
Здавалося  б  мяка,  рідна  ковдра,  а  не  гріє.
Притуляєш  до  себе  силою  подушку,
Намагаючись  знайти  те  втрачене  тепло...

Я  згадую  миті  прожиті  з  тобою  поруч...
Іноді  здається,  що  цього  всього  не  було,
Та  твій  дзвінок  може  порвати  тишу...
Я  підніму  трубку  і  знову  своє  "Алло"

Між  буднями  знайшлося  таке  маленьке  свято,
Зустріч  з  тобою  і  одна  ніч  на  двох...
Тепер  кожного  разу  перед  сном  молюся  Богу,
Щоб  ти  просто  був  і  ми  засинали  удвох!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303481
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.01.2012
автор: LaLuna