Я постарів за ніч на рік,
Я став багатшим ще на вік.
О мила, новорічна мить,
Привід задуматись, як жить.
Нахабний, невблаганний час,
Мов сніг, накочує на нас.
Сніжинки на тонкому склі –
Немов галактики малі.
Рогатий місяць у вікні
Побляк в салютному вогні.
Я став старішим ще на рік,
Здалося: за плечима – вік.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303495
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 01.01.2012
автор: Вільховий