Мені захотілось вина напитись
У душі зовсім пусто нема де подітись
Кругом чорно-біле малюють тіні
Я тебе любив…
Прощавай віднині.
Я не можу йти і зупинитись
Там де був, мені не лишитись
Я ішов і тримав себе за руку
Прощавай життя…
Дякую за муки
ПР.
Я не можу повірити в те що тебе нема
Я не можу воскреснути, коли в серці зима
Я не можу побачити снів увісні
Ти мій сон згубила, ти живеш в мені
2
Знову білий день, хочеться втопитись
Запитання людей: «Що сталось?» - змиритись
За вікном пейзаж – міста осінні
А на серці лід…
Холодні лінії
Я летів, а вийшло розбитись
Як листок в повітрі закрутитись
На вікні павук робить павутиння
Та ти не прийдеш…
Ти віднині вільна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303502
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.01.2012
автор: DarkLordV