Н. К…
Шарудить сніжинками зима
Уночі й потріскує морозом.
Відчуваю нині, що дарма
До цих пір не вірив у прогнози.
Не сніжок, а міжпланетний пил
За віконням піниться й клекоче.
Докладаю максимум зусиль,
Та заплющить не вдається очі.
Споглядаю сумно сивизну
Хмурої, як сутінь, заметілі.
Я ніяк узимку не засну,
А весною – спати не хотілось.
Шарудить сніжинками зима
Уночі й потріскує морозом, -
Ти сидиш, напевно, теж сама,
У весну закохана до дрожу?..
Віктор Кучерук Шарудить сніжинками зима...
Поет вночі заглянув у вікно,
Там падав сніг — узимку це не диво.
Є жінка, бачить Бог, — така щаслива,
Бо служить Музою йому давно.
Вони удвох є прикладом для нас,
І хай їх Бог оберігає завше.
Нема граминки лицемірства-фальшу
У дружбі цій, в такий непевний час.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303531
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.01.2012
автор: Патара