Кому довірив ти свої думки і почуття?
Чи впевненно ідеш крізь темряву цього буття?
Але ти хочеш,мрієш і живеш
Заради себе і заради неї теж.
Шукаєш щастя як те немовля
Шукає запах матері своєї
І доторкнувшись розтікається в смаку
Та просто насолоджується нею.
І ти ідеш, занурившись в свої думки
По маковому полю, крізь ванільні сни,
Які приносять кожний ранок відчуття свободи
Та згадку про чарівні ті пригоди.
Ти вартий доторкнутись до своєї мрії,
Вдихнути так її,щоб захопило дух!
Тому іди, не покидай надії
І будеш першим серед всіх!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303559
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.01.2012
автор: ana...stasia