як наркоманка стала....потрібна доза,ше один раз..потрібне повітря, ковток кисню,хоть на долю секунди! тисне десь там під ребрами, зжимає в середині, десь глибоко...воно царапається, впускає свої кігті так жадно і втой час стає так приємно і лагідно....отримуєш дозу і розтікаєшся в тих відчуттях...кайф..ейфорія...задоволення...тиша...спокій...свобода...але тільки вночі...моя доза...чекаю її,думаю.живу єю,насолоджуюся тими думками,знаю що знову настане ніч і вспливуть ті самі відчуття,наповнять мене аж до самих країв,накриють з головою.....твої дотики як ігла, яку акуратно вводиш мені під шкіру...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303715
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.01.2012
автор: ana...stasia