Мовчала довго, розчинена буденністю,
Та рвався голос із глибин душі,
Наповнений одвічною відвертістю,
Що інколи не входить у вірші.
Мовчалося мені через турботи,
Через проблеми з купами думок,
Через утому від щоденної роботи
І через страх зробити хибний крок.
Привіт, народе, згублений в мережах,
Привіт усім, хто все ж мене чекав,
Коли морозних не побачивши мережив
Нарешті час мій творчості настав.
Хотілося сказати вам багато,
Та так багато, що забракло слів.
Я просто привітаю вас зі святом,
Спитаю хто і як його зустрів.
На жаль поету важко жити в світі,
Коли не поетичний маєш фах,
Із дня у день шукаєш вільні миті,
Щоби думки вимірювать в рядках.
Якщо життя заплуталось в дорогах,
Повинні ми дивитись в свій білет,
Які б не оббивалися пороги,
Поетом має залишатися поет.
03.01.2012 Мезенцева Є.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304047
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.01.2012
автор: Жемчужинка