(Із серії "Вогонь")
А полум’я облизує метал,
Немов цілує розпашілі губи…
Коваль його до вогнища сховав,
Щоб вдвох з вогнем створити нове чудо.
Це може бути шабля, чи кинджал,
Чи викують просту нову підкову,
Та без вогню він цього б не скував,
А так щораз виходять речі нові.
Творить вогонь удвох із ковалем,
З – під молотка шедевр виходить знову.
Вогонь – творець з підставленим плечем
Створити можуть не лише підкову.
Коли щось нове родиться в вогні,
Доля його тоді в руках митця…
Виходять речі просто чарівні
Із рук таланту і вогню – творця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304185
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.01.2012
автор: Віталій Назарук