Зима снігопадами в душу мете,
Я в ній не згублюся ніколи.
Холодними фразами манить мене,
Усе замітає довкола.
І може не довго ще буде вона,
В душі моїй рани ятрити.
Теплом своїм ніжним зігріє весна
І знову захочеться жити.
І буде душа, немов, яблуні цвіт,
Зігріта теплом - квітувати.
І буде радіти на весь білий світ
І буде на тебе чекати.
Тож хай снігопади в душі не метуть,
У серце мороз не пускають.
Рожевими квітами душі цвітуть,
Коханням серця наповняють...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304250
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.01.2012
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)