Твоїм запахом, могли б наповнюватись долі,
Твоєю ходою, можна покоряти схід,
Коли ітимеш, - не оглядайся ніколи,
Щоб побачити свій хаотичний слід.
Насправді, шкіра нічим не наповнюється,
Насправді, нічого не міняється,
ну,
персонально для тебе.
Тільки течії і припливи,
тільки моря,
і озера,
тільки хвилі й згустки слини,
інколи,
проростають, мов зерна,
без твоєї присутності,
та якоїсь вини.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304264
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.01.2012
автор: bobrja