У своїй скромності та в щедрій вольності
Приймім Христа!
У своїй вірності в ніжній покірності
Творім цей час!
Молитву рідності в найбільшій щирості
Вкладім в вуста
І святечірньо - утаємничені
Хрестім життя.
Де першостравою – подячну справимо
За Дар життя,
За рід, родиноньку, за правду й кривдоньку
За все й сповна -
І свят-водицею! Станьмо криницею
Богодобра,
І хлібом-ласкою, ми – сіль й закваска – ми
Цього життя.
До зірки віщої станьмо потішені,
діти Христа:
- Слава во Вишніх! І ми найнижчі (тожбо найближчі)
В світлі Різдва!
Бог аплодує – нами любує - йде коляда
Груди квітчає: - Христос ся рождає,
Земле моя!
Любі віряни, всі християни, діти Пера – ласки й надії, правдивої віри з долоньок Христа!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304635
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.01.2012
автор: Оксана Пронюк