Вокзал. Перон. Вже потяг і вагони.
Такий близький та ще незнаний світ.
Ще мить і не потрібні телефони,
Байдужі свідки радості і бід.
Вокзал. Перон. Вже потяг і вагони.
Навколо люди і чужі світи.
Невже збулось? І зникли перепони.
Донецьк і Київ. Навпроти Я і Ти.
Вокзал. Перон. За спиною вагони.
Два серця, тут зустрілися на мить.
Кохання вже лунають передзвони.
І знову час, кометою летить.
Вокзал. Перон. Чекають хай вагони.
Мій ти сьогодні і спиниться час.
Коханням своїм,підірву перони,
Море і небо, залишу для нас…
Вокзал. Перон. Вже потяг і вагони.
Такий знайомий та жорстокий світ.
Ще мить і знов, бездушні телефони.
...Зникло щастя, із потягом у слід…
29.09.2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304782
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.01.2012
автор: Шипшинка