Узявшись за руки, ми йшли під зорею,
Вже роси покрили луги…
Кохання літало, мов птах над землею,
Сп’яніли від трав береги.
А місяць підглянути встиг поцілунок,
Бо вийшов з – за хмари на мить.
І світло послав, мов зробив подарунок,
І серце кохати спішить.
Пісні усе линуть, ми п’яні коханням,
Не мовкнуть всю ніч солов’ї…
І ми цілувались до самого рання
Й були лиш одні на Землі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304831
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.01.2012
автор: Віталій Назарук