Ти дерево дерев і на тобі люди ростуть,
коали тобою ходять кондукторами у трамваях одягнені,
риби у дуплах - тепло їм там і затишно,
поцілуй мене, ти прекрасне,
посміхнися на знак мені.
Ти дерево дерев, чужих, своїх, інопланетних,
між кільцями Сатурна які ростуть,
спіралями -зміями обіймаються.
Лягай у мої квіти під Місяцем
аби крізь віки прокинутись.
Ти дерево дерев і дужі кінцівки собі маєш
з навісних мостів над прірвами й безоднями,
літаки оминають тебе, колись втраплять і не повернуться.
Обводь народи в Бермудський трикутник
і будуть ті люди вписані,
кожним кутом на корі твоїй рубцями і колами.
Ти дерево дерев і рослина рослин!
Бобри гризуть тебе й нівечать,
та наївшись на рахіт кілька зим хворіють.
Марева й сніги завжди були тобі короною,
і ти помреш восени, я ж бо маю сокиру сокир.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305076
Рубрика: Верлібр
дата надходження 08.01.2012
автор: Фелем Ящірка