***
Вже серце охололо у нічев'ї...
Лиш під завісами – не витерті сліди...
Думки рихля́ть, як землю спілі черви!..
Уста смакують вже гіркі меди...
Оском минув... Лиш залишилась мука...
Тугий пасок... глухих, чужих відлунь...
Розма́хом крил підстреленого крука,
Що оком ласим цілився до “рун”...
І день, як день... чи то – на перший погляд...
Вже епільо́вано усіх не тих бажань...
Та лиш душа... німий стерильний огляд,
Ще порпається вперто між шукань...
(2.1.12)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305261
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.01.2012
автор: Леся Геник