Ой, і закрутилось, замело,
А сніжинки – ніби бджоли злі,
Птах із казки зимньої крилом,
Завірюху підіймає на землі.
У морозному повітрі сотні віт
Допомоги мов спасіння ждуть.
А мені здається: вишні цвіт,
Й вітер завива твою фату.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305360
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 09.01.2012
автор: Вільховий