І ти ідеш тернистою дорогою,
Ідеш, збиваєш ноги в кров.
І ти переймаєшся новою тривогою
Роблячи помилку знов і знов.
Пішла, довірилась,можливо й не знала,
Що зовсім інший він, лихий.
І вночі його ти щиро запитала,
чому на обличчі образ сумний?
А він водночас журиться і сміється
Говорячи , що повія справжня ти!
Що на кого хочеш поведешся ,
А він використав тебе для гри.
Очі у відчаї, сльозами повиті,
Адже чесною дівчиною була ти
Дає гроші,брудні,горем ситі.
А ти не можеш спинити своєї сльози
Тікаєш в роздумах гірких безумних.
Картаєш себе,що гріх на плечі.
І зустрінеш ще не одних таких бездушних,
Ніхто не допоможе у тернистому шляху тобі!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305370
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.01.2012
автор: Samara gold