Мовчу. В мовчанні я мовчу,
І що робити я не знаю.
Мовчу. Й в мовчанні я кричу,
І світ навколо проклинаю.
Я прагну спокою. Хоча
Я спокою вже забагато маю.
Я хочу руху, щось робити згаряча,
Адреналіну хочу і летіти десь за небокраєм.
Життя я хочу. справжнього життя,
бо не живу я, а лише існую.
Із дня у день, з буття у небуття..
Можливо хтось мене почує...
Але іду я попри ностальгію
і попри відчай, попри жаль.
Іду. Іду на зустріч мрії,
Іду туди, де не живе печаль.
А я іду. Іду навпроти злої долі.
Бо створю долю я собі сама.
А ця нехай іде. Хоч жаль її до болю...
Бо йде зі мною не по шляху вона.
А я іду. Бо треба йти.
Не треба шлях свій зупиняти.
Іду. Іду до мрії, до мети.
Іду, щоб більше не мовчати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305601
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.01.2012
автор: Тетяна Хоронжук