Коаліції , опозиції,
Нам так набридлі необачні пропозиції,
Прохання – «трішечки ще потерпіти»,
І обіцянки про «красиво жити»,
Нам непотрібні внутрішні реформи ,
Де суть одна ,міняються лиш форми,
Для чого ви приймаєте закони?
Щоб жив відсоток,помирали міліони ?
Ви просите і просите кредити ,
Щоб жили ви, ми будемо платити,
За ваші апетити вже роками,
Ми платимо бабусями й дідами!
А ми тихенько собі тягнемо ярмо,
І нескінченими здаються важки днини,
Я прошу зупинитись їм на зло,
І в очі подивитися дитині,
Ти промовчиш? чи треба розказати?
Чому ти пашиш а на хліб лиш вистачає?
Що це створили ті народні депутати,
І право добре їсти тільки їх нащадок має…
Що ми за гроші голоси їм віддавали,
І мовчки відвертались від брехні,
А їхні руки «що ніде ні крали»,
Країну потопили у багні!
Жінки шукають щастя за кордоном,
Ні ,не для себе. Для своїх дітей.
А ви жируєте, і скориставшись троном,
Останні жили тягнете з людей.
Вся ваша сила у народному мовчанні,
Але не всі лишили в стороні,
Настане час і в гордому повстанні,
Ми спалим вашу владу у вогні…
́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305653
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.01.2012
автор: Сергій Скальд