Завжди цю хату оминало лихо,
А тут не оминуло і зайшло.
Без світла в кухні було дуже тихо,
Без крику було зломане крило.
Крило сім'ї, яка більш не літає,
Яка в пітьмі у сітці зависа.
Що є ще сили в них, вона не знає,
На колесі у лиха ще гаса.
Ступи убік, пригнись від горя миттю,
Через паркан все тіло переваж,
Зв'яжи сім'ю поваги й шани ниттю,
Збери найкращий в світі екіпаж.
І хай літак не завжди супер класу,
Та рідний брат не підведе сестру.
І палива всім вистачить запасу.
На олівці - стирачка. Горе їхнє стру.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305986
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.01.2012
автор: Андрій Конопко