Згорнувся відчай у клубок
Чому? Невже так має бути?
Мільйон безглуздих мрій, думок
Минуле, втрачене,забуте.
Байдужий погляд у вікно
Тут жити б, а на серці грати
Й життя, немов німе кіно
І кимось іншим роль зігрАта.
А я шукаю в чатах блат
Хоч правди нікуди подіти
Де не поткнись, скрізь "неформат"
До дупи вищих дві освіти.
Оце і все що нажила,
Позаду мною не прожиті
Робота, друзі і сім`я
Зостались там - у снах розмитих.
Пустеля й час піском біжить
Крізь пальці, рвучко нерв лоскоче
І тільки мама ніч не спить
За мене молиться щоночі.
І як сказати їй слова
Які не можна говорити...
ЇЇ надія ще жива,
А я уже втомилась жити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306066
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.01.2012
автор: dogma